Супeрмoдeль Кріссі Тeйгeн oпублікувaлa вeликe послання в блозі на Medium. У ньому вона в подробицях розповіла про свої спогади про той день, коли, будучи вагітною, втратила дитину, і найпохмуріші тижні опісля.

«Я відчуваю, що правильніше почати цей пост з подяки. Протягом декількох тижнів наше життя було оповите квітами доброти. Побажання хлинули потоком, і кожне було прочитане нашими, повними сліз, очима», — так почала щоденниковий запис Тейген.

30 вересня Кріссі Тейген і Джон Ледженд поділилися фотографіями в Twitter і Інстаграмі, на яких Тейген скорбить на лікарняному ліжку. Після багаторазового переливання крові лікарі не змогли зупинити кровотечу, і вона втратила малюка.

У своєму блозі Тейген докладно розповіла про труднощі, які у неї були з вагітністю, і про те, як лікар повідомив їй, що «прийшов час попрощатися».

«Я попросила маму і Джона зробити знімки, як би незручно це не було, — рішуче заявила Тейген. — Я пояснила Джону, що фотографії мені дійсно потрібні і що він просто зобов’язаний їх зробити. Він ненавидів той момент. Але я знала, що повинна згадувати в деталях про ті миті, так само, як я повинна пам’ятати наш поцілунок в день весілля, так само, як я повинна пам’ятати наші сльози радості від появи на світ Луни і Майлза. І я абсолютно точно знала, що повинна поділитися цією історією».

Після того, як Тейген і Ледженд опублікували фотографії, зроблені в лікарняній палаті з мертвонародженим малюком на руках, деякі підписники в коментарях почали ділитися своїми власними історіями втрати дітей і викиднів.

«Відкритість Кріссі допомагає позбутися від цього клейма і зрозуміти, що в переважній більшості випадків ніхто не винен в цій трагічній події», — відзначали в коментарях вони.

Але не всі в Мережі підтримали рішення Кріссі поділитися трагічними знімками. Її акаунт був переповнений образами.

«Мене абсолютно не хвилюють ті, хто ненавидить ці фотографії, — продовжила Тейген. — Мене не хвилює, що хтось це б не зробив. Я прожила той день, і я вирішила це зробити. Ці фотографії призначені для людей, які пережили втрату або досить цікаві, щоб задатися питанням, на що схожа подібна втрата. Ці фотографії призначені тільки для тих людей, які їх потребують. На думку інших мені наплювати».